«Багатозадачність»: 5 ідей від науковців як все встигати

07.10.2014 21:09

Погляньте уважно, що Ви зараз робите. Мабуть, Ви читаєте цю статтю, спілкуєтесь в Skype з друзями та слухаєте улюблену музику. Це і є багатозадачність (Multitasking) – тренд 21 століття. Уміння виконувати багато справ – дуже потрібна навичка для успішного навчання, якісної роботи та просто активного життя. Але чи можлива вона?!

Сьогодні ж ми пропонуємо дізнатися поради науковців, які підкажуть як розвинути уміння виконувати багато задач.

 

Людська багатозадачність (Human multitasking)

Один з проявів продуктивності людини, який полягає у виконанні багатьох завдань одночасно. Термін походить від комп’ютерної багатозадачності. Прикладом багатозадачності є набір тексту електронного листа під час телефонної розмови. Частина вчених (Пітер Друкер, Девід Мейер) вважають, що через багатозадачність відбувається втрата часу та збільшення кількості помилок, які є наслідком постійного переривання задач.

 

 

1. Не думайте, що одразу зробите декілька речей одночасно.

Не слід зациклюватися на багатозадачності, оскільки ніхто не обіцяє миттєві зміни. Навіть якщо ви думаєте, що виконуєте більше, ніж 1 справу – скажімо, ведете машину та розмовляєте по телефону – Ви помиляєтеся. На відміну від комп’ютера люди не налаштовані на паралельне виконання декількох завдань. Наш мозок здійснює будь-які дії, навіть незначні, у строгій послідовності. Ви закінчуєте 1 дію, або її частину, і тільки після цього здатні перейти до наступної. Те, що ми називаємо багатозадачністю – насправді це швидке переключення з однієї дії на іншу.

$650 млрд.

щорічні витрати економіки США

від переривання своїх задач

працівниками компаній

Хол Пошлер, професор Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, провів експеримент, спрямований на здібності мозку реагувати на 2 різні звуки у швидкій послідовності. Він виявив, що дія мозку призупиняється на незначний проміжок часу перед тим, як розпочати виконувати наступне завдання. Другий звук мозок сприймає одразу (міллісекунди часу) після першого, але не разом. «Коли ти занурюєшся у вивчення роботи головного мозку, там виявляється, менше паралельних процесів, ніж ти уявляв. Мозок схильний до операцій, які розбиті за часом» – пояснює Пошер.

2. Розставляйте пріоритети.

Цей пункт є найважливішим у виконанні будь-якого завдання. Необхідно для себе зрозуміти, що для вас є найголовнішим, а що – другорядним. Не потрібно витрачати час на непотрібну роботу, тим самим перенавантажуючи себе. Варто пам’ятати про принцип 80/20 – 20% зусиль дають 80% результату, а інші 80% зусиль – лише 20% результату.

«Якщо Ви не знаєте, куди рухаєтесь, то будь-яка дорога буде для Вас правильна»

 
 

Джордан Грефман із Національного Інституту неврологічних розладів та інсультів у Бетезті зробив дослідження пов’язане із тим, як наш мозок розпізнає основні та незначні задачі. Під час водіння увагу людини може привернути реклама, власні думки, але в основному водій не замислюється над тим, як вести машину, оскільки це відбувається вже на підсвідомому рівні. Як відомо, якщо часто думати над тим, наскільки ти все правильно робиш, результати будуть гірші, а навички будуть довше розвиватися. Та все ж коли на дорогу зненацька виходить пішохід, увага концентрується на ньому, так як запобігати убивству людини під час водіння – основна задача, на фоні якої всі інші нікчемні. Перед тим, як розпочати декілька справ одночасно, Грефман радить чітко визначити, які задачі є важливі, а які – не дуже.

«Початкове розуміння того, як Ви все будете робити, значно підвищує продуктивність роботи»

 
 

3. Ефективно використовуйте свій час.

Зробіть невеличке дослідження для себе та визначте, який час є для вас найбільш сприятливий, коли вам легше сконцентруватися на роботі. Також задумайтеся над тим, яким чином можна об’єднати 2 справи та які саме. Намагайтесь уникати втрату часу (синдром студента).

Синдром студента

Це явище, коли людина починає повністю зосереджуватись на задачі в останню мить перед здачею (дедлайном). Це веде до втрати всього запасного часу, який був врахований при оцінці часу, потрібного на виконання задачі. Синдром студента є певною формою прокрастинації.

Зосередьтеся на великих задачах і виконуйте маленькі завдання у цьому напрямі. Але не починайте багато крихітних справ. Зануртеся у невідкладні завдання, які слід робити у першу чергу, але не забувайте про те, що потрібно зробити наступним. Одночасно з цим, вам слід бути готовим перейти до нової задачі. У такі моменти переключення, частина мозку під назвою «Десята зона Бродмана» оживає (вона знаходиться у лобовій предфронтальній корі – передня частина головного мозку).

«Це остання частина мозку, яку виявили, найзагадковіша та найзахопливіша. Це те, що робить людей ще більш особливими» – Грефман. Другий вчений, хто приділив значну увагу Десятій зоні – це Пол Бургес із Університетського коледжу в Лондоні.

«Якщо через ушкодження або від народження у Вас погано працює Десята зона, Ви будете постійно щось забувати»

 
 

Він відмічає, що для виконання багатьох задач одночасно, необов’язково постійно думати про переключання задач. За це відповідає Десята зона, де дана інформація зберігається. Наприклад, якщо вам потрібно зробити важливий дзвінок у кінці дня, ви не будете про це думати впродовж цілого дня, але зможете згадати ввечері.

 

4. Складайте розклад, а не список «to do».

Залежте від розкладу, доповнюйте його, вносьте корективи та порівнюйте нові задачі зі старими. Коли це ввійде у звичку, виконувати одночасно багато задач не буде більше Вас лякати, це буде відбуватися само собою. Наприклад, знову-таки, водіння – знайоме для нас заняття – відбувається автоматично, оскільки Десята зона розпізнає ситуацію і вона вже чітко знає, що потрібно робити. Тому цьому не приділяється багато уваги.

Після того, як задача освоєна, мозок буде намагатися перекласти навантаження на свої більш глибокі зони, а предфронтальна ділянки кори буде знов вільна для сприйняття нової інформації. Внаслідок цього, коли трапляється щось неочікуване, у людини є потенціал та здатності подолати це. Коли ви перемикаєтесь на нове завдання, не погано було б провести аналогію, чи схоже це на щось, що можливо ви робили раніше.

«Ми намагаємося вирішити дилему одночасних справ аналогічними ситуаціями, які вже знайомі предфронтальній зоні кори. Якщо б цього не було, наш досвід нам не зміг би допомогти, так як він втратив би сенс і був би хаотичним» – Грефман.

 
 

Не забувайте, що всі задачі «зберігати» в голові не потрібно. Намагайтесь використовувати  для незначних задач «зовнішні носії пам’яті». Це можуть бути як календар Outlook, так і блокнот. Ще Альберт Ейнштейн казав, що не тримає в голові те, що може бути записане на папері.

 

5. Слідкуйте за тим, щоб виконувати всі пункти.

І чим би Ви не займалися, не відволікайтеся. Особливо на телефонні дзвінки. Якщо ж все-таки вам необхідно відповісти, використайте і цю нагоду. По-перше, не повертайтеся до роботи, яку Ви робили до дзвінка, а у цю перерву подумайте, які ще справи Вам треба зробити. Таким питанням Ви спрямуєте роботу мозку в іншому напрямку та збільшите приток крові до Десятої зони, що підсилить продуктивність даної ділянки. Для тих, кому все ще одночасне виконання чисельних справ здається віддаленим від дійсності, Бургес радить таймери та нагадування, що є найефективнішим у даній сфері.

«Сигнал не несе ніякої інформації, окрім того, що саме час перейти до наступного заняття».